Душа палає, а гори димлять,
Швидкою водою напитись й сп’яніти…
Втопитись у вирії птахів...
Хоч би й вмерти - знати б з ким -
З рідним легше землю гризти,
Хоч би й жити - та не з тим,
Хто б хотів тебе згноїти!
Вирій завмирає…
В небі мертва зграя...
Руки мені...крила мені...
Відріж...
Душа пылает , а горы дымят ,
Быстрой водой напиться и опьянеть ...
Утонуть в водовороте птиц ...
Хотя бы и умереть - знать бы с кем -
С родным легче землю грызть ,
Хотя бы и жить - и не с тем,
Кто бы хотел тебя сгноить !
Юг замирает ...
В небе мертвая стая ...
Руки мне ... крылья мне ...
Отрежь ...