Сьогодні вночі забрали тебе,
А я вже й забула, що ти кулемет.
Ти більше потрібен на першому фронті,
Ніж мені.
Сьогодні вночі загрюкали в двері,
І я в сніжно-білій простій сорочці
Стояла босоніж, у напівдрімоті,
У пітьмі.
Відкриваю:
Все, що ми змогли -
Триста років
Без війни.
За очі печальні, за руки твої
Я хворим нутром полюбила тебе
І стала вся біла, і вже не марніла,
І жила.
Та в тьмяне вікно раптом впала мара,
Спроможная бити у міднії дзвони,
І всіх засліпила, на чорних вітрилах
Повела.
Відкриваю:
Все, що ми змогли -
Триста років
Без війни.
Без війни.
Без війни.
Сьогодні вночі забрали тебе,
А я вже й забула, що ти кулемет.
Ти більше потрібен на першому фронті,
Ніж мені.
Tonight taken you,
I already forgot that you gun.
You need more on the first front,
Than me.
Tonight zahryukaly the door,
I am a simple snow-white shirt
It was a barefoot in napivdrimoti,
In the dark.
I opened:
All that we can -
Tercentenary
Without war.
According sad eyes, in your hands
I love thee sick gut
And the all white, and not marnila,
And lived.
And dim window suddenly fell spirit,
Spromozhnaya midniyi beat in bells,
And all dazzled on black sails
LED.
I opened:
All that we can -
Tercentenary
Without war.
Without war.
Without war.
Tonight taken you,
I already forgot that you gun.
You need more on the first front,
Than me.
