я цілий день тебе не бачила.
Холодний день, а я вся сталася гаряча,
Як зоря, але не сяяла.
Була біда, а стала музика.
Плела вінок. Ходила в гості.
Я не дійшла, здається, зникла на межі
Твоїх думок, твоєї вдачі;
А ти не плач, а ти не плач,
Бо я ж не плачу, плачу, плачу, плачу,
Плачу, плачу, плачу, не плачу.
А ти не можешь знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати і я не дихаю до ранку,
До ранку; і аж до світанку сама я, -
Як без місяця зоря.
Ніхто не чув, як я співала, ніхто не чув.
Моя душа іще не знала, що ти є, а вже любила
І то вона - не я тобі відкрила.
I didn't see you all day.
It's a cold day, and I'm all hot,
Like a star, but it did not shine.
There was trouble and there was music.
Wreath weaved. I went to visit.
I did not seem to have disappeared to the limit
Your thoughts, your luck;
And you don't cry and you don't cry
Because I'm not crying, crying, crying, crying,
I cry, I cry, I cry, I do not cry.
And you can't know how much I love you.
You go to bed and I don't breathe until morning,
Until the morning; and until dawn I myself,
Like a moonless star.
Nobody heard me sing, nobody heard.
My soul did not know yet that you were, but already loved
And then she - not I opened it for you.
