Он вони, знов спускаються
До мене вниз,
А ти не бачиш їх,
І то так прикро.
Он вони до мене граються
Та звуть у ліс...
І я втечу туди,
Ти мене викрив.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - може, поможи? Поможи?
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Прощавай, бо я іду до них
Вони ж як я, не знають холоду,
Не знають міри.
Не читай сумних без мене книг.
Журба моя, то зветься голодом,
Потреба віри.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - може, поможи? Поможи?
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Більше нема!
Не довіряй болю
Не довіряй сльозам
Кажеш, я дам тобі волі
Ну хто тобі це сказав?
He they, again descend
To me down,
And you don't see them,
And that is so unfortunate.
They play for me
But they are called in the forest ...
And I'll run there,
You exposed me.
Well, try to understand
Crazy my brain
Screaming - can you help? Help me?
It is not enough to talk about the one who is not there!
It is not enough to talk about the one who is not there!
It is not enough to talk about the one who is not there!
Forgive me for coming to them
They, like me, do not know the cold,
They do not know the extent.
Do not read boring books without me.
My grief is to call it hunger,
The need for faith.
Well, try to understand
Crazy my brain
Screaming - can you help? Help me?
It is not enough to talk about the one who is not there!
It is not enough to talk about the one who is not there!
It is not enough to talk about the one who is not there!
No more!
Don't trust the pain
Don't trust the tears
You say I'll give you freedom
Who told you that?
