Текст песни Vivienne Mort - Плакала Маріула

Плакала Маріула
І не хотіла дітей,
Бо була мала.

- Йой, нашо мені діти?
Я би собі, я би далі би
Жила,
Гуляла,
Я би горя не знала.

Плакала бабуня,
Плакав дідо, плакав і кіт.
Плакала зима.

- Ой, Земле молодая,
Я піду до твого краю,
Щоб ти мене взяла,
Сховала,
Так, ніби мя нема.

Закрили сніги
Могили звірів в лісі.
І олені стали і голови склали
До ніг Маріули.
Дорогу вказали птахи.
Побитих, потоптаних
ніг не жаліючи, йшла і знайшла
Колиску з лози.

Mariulla cried
And she didn't want children,
Because she was small.

- Yo, our kids are me?
I would, I would go on
She lived,
Walked,
I wouldn't know the grief.

The grandmother wept,
The grandfather cried, and the cat cried.
The winter was crying.

- Oh, young Earth,
I'll go to your land,
To take me,
Hiding,
Yes, I'm gone.

Snow covered
Graves of animals in the forest.
And the reindeer stood and their heads folded
At the feet of Mariul.
Birds indicated the road.
Beaten, trampled
Feeling sorry, she went and found her
Cradle of the vine.