Я цілий день тебе не бачила.
Холодний день, а я вся сталася гаряча, як зоря.
Але не сяяла.
Була біда, а стала музика.
Плела вінок, ходила в гості.
Я не дійшла.
Здається, зникла на межі твоїх думок,
Твоєї далечі.
А ти не плач. А ти не плач,
Бо я ж не плачу.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.
Ніхто не чув, як я співала.
Ніхто не чув. Моя душа іще не знала,
Що ти є, а вже любила.
І то вона – не я, тобі відкрила.
І цілий день все чула пташечка.
Моя одна. Я так ніколи не співала для людей
Своїх мінорів.
Моя одна, я цілий день
Просила волі.
А ти не можеш знати, як я тебе люблю.
Ти лягаєш спати, і я не дихаю
До ранку, до ранку і аж до світанку
Сама я. Як без місяця зоря.
I haven't seen you all day.
It was a cold day, and I was all hot as the sun.
But it did not shine.
There was trouble and there was music.
Went a wreath, went to visit.
I did not reach.
It seems to have disappeared at the edge of your thoughts,
Your far.
And you don't cry. And you don't cry,
Because I'm not crying.
And you can't know how much I love you.
You go to bed and I'm not breathing
By morning, by morning and by dawn
It's me. Like a moonless star.
No one heard me sing.
Nobody heard. My soul didn't know yet
What are you, and already loved.
And then she - not me, opened it to you.
And all day the little bird heard.
My one. I never sang for people like that
His minor.
My one, I'm all day
She asked for freedom.
And you can't know how much I love you.
You go to bed and I'm not breathing
By morning, by morning and by dawn
It's me. Like a moonless star.
