Agnus Dei не знав,
Який холодний тепер Іордан.
А сльоза впала і стала для мене світлом,
І день вийшов і зажурився від моїх пісень
Про любов.
Ти приніс у руках -
В одній спокій, в іншій страх.
А чий голос то плаче, то сміється вночі?
То вітер у вікна б’ється,
А ти спи, любове моя.
Як? Дім у мені, а мене нема вдома.
Хто мій король? Хто герой мого дня?
Той, про кого йде мова,
Той, про кого і мови нема,
А він є.
Наші коні хочуть пити.
Наші очі хочуть сну.
Всі у сон, а я любити.
Без любові не засну.
Цілих сім вечорів налічу
Між тим, що казала, і тим, що ти чув.
І я знов бачила небо на стелі.
Найшов твій корабель на мої скелі.
Як? Дім у мені, а мене нема вдома.
Хто мій король? Хто герой мого дня?
Той, про кого йде мова,
Той, про кого і мови нема,
А він є.
Agnus Dei не знал,
Какой холодный теперь Иордан.
А слеза упала и стала для меня светом,
И день вышел и приуныл от моих песен
О любви.
Ты принес в руках -
В одной покой, в другой страх.
А чей голос то плачет, то смеется ночью?
То ветер в окна бьется,
А ты спи, любовь моя.
Как? Дом во мне, а меня нет дома.
Кто мой король? Кто герой моего дня?
Тот, о ком идет речь,
Тот, о ком и речи нет,
А он есть.
Наши лошади хотят пить.
Наши глаза хотят сна.
Все в сон, а я любить.
Без любви не усну.
Целых семь вечера Наличу
Между тем, что говорила, и тем, что ты слышал.
И я снова видела небо на потолке.
Нашел твой корабль на мои скалы.
Как? Дом во мне, а меня нет дома.
Кто мой король? Кто герой моего дня?
Тот, о ком идет речь,
Тот, о ком и речи нет,
А он есть.
