Похмурий ранок.
Слова: Максим Трубніков
Музика: Друже Музико
Похмурий ранок зустрічаю з журбою,
На відстані малій, але не в змозі пройти,
Та без надій сподіваюсь, бачу образ і каюсь,
У поволоці тануть думки.
Ще чую кроки, чую голос що пестив,
Радів, всміхався, плакав, чарував, полонив.
І ось тоді мені здається, що винний знайдеться.
Та ні я сам її загубив.
Мені примріялось, що я на порозі
Великого будинку, де багато дверей.
За кожними дверима ти з сумними очима,
Але немає в мене ключів.
І я у розпачі б’юсь з цією препоной,
Кричу та вимагаю бо звільнити хочу,
Любов що в мене вкрали, та назад не віддали.
Ніколи долі це не прощу.
Похмурий ранок зустрічаю з журбою,
На відстані малій, але не в змозі пройти,
Та без надій сподіваюсь, бачу образ і каюсь,
У поволоці тануть думки.
Хмурое утро.
Слова: Максим Трубников
Музыка: друг Музико
Хмурое утро встречаю с печалью,
На расстоянии малой, но не в состоянии пройти,
И без надежд надеюсь, вижу образ и каюсь,
В поволоци тают мысли.
Еще слышу шаги, слышу голос что ласкал,
Радовался, улыбался, плакал, очаровывал, пленил.
И вот тогда мне кажется, что виновный найдется.
Да нет я сам ее потерял.
Мне примриялось, что я на пороге
Большого дома, где много дверей.
За каждой дверью ты с печальными глазами,
Но нет у меня ключей.
И я в отчаянии бьюсь с этой препоной,
Кричу и требую потому освободить хочу,
Любовь что у меня украли, и назад не отдали.
Никогда судьбы это не прощу.
Хмурое утро встречаю с печалью,
На расстоянии малой, но не в состоянии пройти,
И без надежд надеюсь, вижу образ и каюсь,
В поволоци тают мысли.
