музика Степана Сабадаша
слова Олександра Пономаренка
Сонце сіло за горами
Та й за Верховину,
А гуцул давно чекає
Кохану дівчину.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю.
Так запали в душу коси,
Стрічками обвиті,
Як волошки, сині очі -
Єдині на світі.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я чекаю
Як її кохаю.
Не розкажуть про кохання
Їй вуста несмілі,
В пісні серце розкриваю
Я дівчині милій.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю.
А коли засяють зорі
Понад рідним плаєм,
Ніжну пісню про кохання
Разом заспіваєм.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю.
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю.
музыка Степана Сабадаша
слова Александра Пономаренко
Солнце село за горами
Да и по Верховине,
А гуцул давно ждет
Любимую девушку.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я люблю,
Как ее жду.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я люблю,
Как ее жду.
Так запали в душу косы,
Лентами обвитые,
Как васильки, синие глаза -
Единственные на свете.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я люблю,
Как ее жду.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я жду
Как ее люблю.
Не расскажут о любви
Ей уста несмелые,
В песне сердце раскрываю
Я девушке милой.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я люблю,
Как ее жду.
А когда засияют звезды
Более родным тропе,
Нежную песню о любви
Вместе споем.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я люблю,
Как ее жду.
Постное с пастбища,
Полынь к девушке!
Расскажи, как я люблю,
Как ее жду.
