Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Vechirnyaya my star ,
Come down on the mountain ,
talk quietly
In captivity with you.
Tell us how the mountain
The sun goes down,
As in the Dnieper veselochka
Water borrows .
How wide sokoryna
Dissolved Vita ...
And over the water
Willow pohylylas ;
Until the water sent
Green Vita ,
And the rock vitah
Unbaptized children.
