Он вони, знов спускаються
До мене вниз,
А ти не бачиш їх,
І то так прикро.
Он вони до мене граються
Та звуть у ліс...
І я втечу туди,
Ти мене викрив.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - може, поможи? Поможи?
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Прощавай, бо я іду до них
Вони ж як я, не знають холоду,
Не знають міри.
Не читай сумних без мене книг.
Журба моя, то зветься голодом,
Потреба віри.
Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - може, поможи? Поможи?
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Годі говорити про того, кого нема!
Більше нема!
Не довіряй болю
Не довіряй сльозам
Кажеш, я дам тобі волі
Ну хто тобі це сказав?
He they, go down again
To me down,
And you don't see them,
And it's so sad.
They play to me
And their name is in the forest ...
And I'll run there,
You exposed me.
Well, then try to understand
My crazy brain
She shouted - maybe help? Help?
Let's not talk about someone who is not!
Let's not talk about someone who is not!
Let's not talk about someone who is not!
Farewell, because I go to them
They, like me, do not know the cold,
They do not know the measure.
Don't read sad books without me.
My sorrow is called hunger,
The need for faith.
Well, then try to understand
My crazy brain
She shouted - maybe help? Help?
Let's not talk about someone who is not!
Let's not talk about someone who is not!
Let's not talk about someone who is not!
No more!
Don't trust the pain
Don't trust the tears
You say I will give you freedom
Well, who told you that?
