Я – нічна сором’язлива риба
що з безвиході шукає порятунку
Б’юся головою в сіру товщу криги
Злизую із неї візерунки
Ти як день розкидала волосся
ніжно-білими клубками скрізь по небу
Вчишся плакати чи так мені здалося
Ти як правда – любиш бути зверху
Сонце розпушило свої вуса
З неба дітям на нитках спускає літо
Я тобою наче травами зцілюся
Небо хочу по очах розлити
Сіються довкола теплі барви
На долонях намалює мить художник
Ковзає по шкірі ніч як чорний равлик
Ти смієшся
З неба крапле дощик
I'm a shy night fish
that out of desperation seeks salvation
I hit my head in the gray ice
I lick patterns from it
You scattered your hair like a day
soft white balls all over the sky
Are you learning to cry or so it seemed to me
You really like to be on top
The sun fluffed his mustache
Summer descends from the sky on children on strings
I will heal you with herbs
I want to pour the sky over my eyes
Warm colors are sown around
The artist draws a moment on his palms
The night slides on the skin like a black snail
You laugh
Rain is falling from the sky
