Текст песни Декаданс - Людина

Людина тулилась до дерева
казала йому – живи!
Вона й собі це наміряла
та де ж ділись теплі вогні?
Людина прийшла до каменя
просила його – зігрій!
Вона повсякденно марила
що щастя скорочує біль
Людина до моря плакала
вмовляла його – візьми!
Вона торгувала спрагою
натомість купуючи сни
Людина питала у сонечка
чи темрява має лице
Вона сподівалась… Божечку!
Вона малювала кільце
Людина ставала людиною
ховала себе в собі
Вона вважала обіймами
вбивче стискання орбіт

The man huddled against a tree
told him - live!
She intended it for herself
but where did the warm lights go?
The man came to the stone
asked him - warm up!
She dreamed every day
that happiness reduces pain
The man to the sea was crying
persuaded him - take it!
She traded in thirst
instead of buying dreams
The man asked the sun
whether darkness has a face
She was hoping… Goddess!
She drew a ring
Man became man
hid herself in herself
She considered a hug
deadly compression of orbits