Якщо ти першою підеш від мене
туди
де пахне чорносливом день
скажи всім ангелам
що я напевно
затримаюсь недовго між людей
Віконниці закрились на очах
Я відпущу на волю вікна з дому
коли відчую
що мій сад зачах
коли ховатимусь від звуків грому
Прилип губами до церковних стін
Вдихаю небо
втоплене в іконах
І промайне блакитноока тінь
свічок ледь ворухнувши стиглі грона
В зимовий вечір вийду ледь живий
скуйовджений
притихлий
занімілий
Умиюсь снігом
І сніжинок рій
присяде на волосся посивіле
І сніжку кине хтось мені в плече
Я обернусь – мале дівча сміється
Якщо ти першою лишиш мене
у цього світу раптом стане серце
If you are the first to leave me
there
where it smells like a prunes day
tell all the angels
that I probably am
linger long between people
The shutters were closed
I will release the windows from home
when I feel it
what my garden conceived
when I hide from the sounds of thunder
He stuck his lips to the church walls
I breathe in the sky
drowned in icons
And a bluish-blue eye shadow
candles barely moving ripe bunch
In the winter evening I will come out barely alive
tousled
quiet
speechless
I wash myself with snow
And a snowflake swarm
will sit on the hair gray
And someone throws a snowball into my shoulder
I'll turn around - the little girl laughs
If you are the first to leave me
there will suddenly be a heart in this world
