Я тобі обіцяв і знав,що будем разом назавжди
І буде добре так,що аж спітніе небо.
Але в руках тримаю я лиш твоє фото і молю "Прийди!",
Хоча ти не прийдешь - це я знаю теж.
Вже пьятий день,як мої очі втратили життя.
І голова наче не моя,і серце наче почорніло.
Я освідомив,що немає звідси вороття,
Я ще живий,але я знаю - тут моя могила.
Крізь товщину води
Пораненим звіром я кричу "Прийди!",
Наснись мені молю тебе і заклинаю!
Ми мертвим вантажем на дні
І вихід не знайти.
Курськ - моя залізна домовина,знаю я.
В моїх очах печаль і жах у піжмурки загрались.
Існую тут,як зомбі,несвідомістю хворію.
Моє лице в сльозах,я згадую,як ми кохались,
Але руйнує залізна труна мою омріяну надію.
Я залізобетон,в мене кусані лікті,
Я розбив об стіни руки!
Тебе ніде нема і в тий самий час ти тут,ти тут повсюди.
Тебе дістатись хочу,але терплю тортури,муки.
Повітря майже вже нема,пече вогнем і розриває груди!
Крізь...
Я звідси звільнюсь - це напевно знаю.
Від самого дна підіймусь наверх до неба.
Мене немає поруч,але в пам'яті перебуваю.
Знай,моя мила,я чекатиму на тебе там.
Крізь...
Я тебе обещал знал, что будем вместе навсегда
И хорошо так, что вспотеете небо.
Но в руках держу я лишь твое фото и молю "Приди!",
Хотя ты не прийдешь - это я знаю тоже.
Уже пьять день, как мои глаза потеряли жизнь.
И председатель будто не моя, и сердце как почернело.
Я освидомив, что нет отсюда возврата,
Я еще жив, но я знаю - здесь моя могила.
Сквозь толщину воды
Раненым зверем я кричу "Приди!",
Наснись мне молю тебя и заклинаю!
Мы мертвым грузом на дне
И выход не найти.
Курск - моя железная гроб, знаю я.
В моих глазах печаль и ужас в прятки заигрались.
Существую здесь, как зомби, бессознательностью болею.
Мое лицо в слезах, я вспоминаю, как мы любили,
Но разрушает железная гроб мою заветную надежду.
Я железобетон, у меня кусаные локти,
Я разбил о стены руки!
Тебя нигде нет и в й самое время ты здесь, ты здесь повсюду.
Тебя добраться хочу, но терплю пытки, муки.
Воздух почти уже нет, печет огнем и разрывает грудь!
Сквозь ...
Я отсюда освобожусь - это точно знаю.
С самого дна поднимусь наверх к небу.
Меня нет рядом, но в памяти нахожусь.
Знай, моя милая, я буду ждать тебя там.
Сквозь ...
