Текст песни Денні Дельта - Оверграунд

Аби словниковий запас був багатим, як Макдак,
Аби над макітрою лисою завжди я мав дах,
Тоді-то буду літати своїм район, мов птах
І полюбому побачу правду я посеред змов там!
Змовк такт останній колискової злив...
Змок так, як пес в саду під кронами слив...
Смоктав бухло під лимонад і без маслин...
Смог там туманом, де світ робимо ми злим!
Мислим дубово про зелень і місце під сонцем,
Та сон це рожевий!
Відбиті в очах оті мідні монети, йде слина,
Та мертві уже ви!
До скону писатиму я такі теми,
Так, хоч і далеко до Шеви.
Так, не кріпак я вусатий, це знаю,
Але глибокий душею!

Літай зі мною.
Літай, де рум'ян поблід.
Літай зі мною.
Літай, де сморід з боліт.
Літай зі мною.
Літай швидко, як болід.
Літай, літай, літай... Це перший політ.

Чисте небо там, де дівочі сльози - не вода.
Оминути пастку невода - тоді свободи не віддам.
Коли втікаєш не від дам, а вже від зграї відьом,
Шизофренія на фітах, ще і при владі Вітя,
Тоді пара "найків" високих і будь-яка марка "поло",
Годинами один біт по колу, я - дослідник, як Марко Поло:
Лісом, полем, лісом, полем, полем, лісом...
Та поміж дубів кам'яних, пом'яни моє слово, є в теплі сон.
Розбитися легко, не питай потім, якого біса.
Візьми намути рублі сам, сестрі на "барбарис", а!
Але не того, від якого барбі лиса,
Хоча рік тому грива горіла у барвах лиса...
Кайф у кожного свій.
Кружляй над кублами змій.
Опускатись не смій.
Я з тобою, друже мій.

Чтобы словарный запас был богатым, как Макдак,
Чтобы над макитрой лысой всегда я имел крышу,
Тогда-то буду летать своим район, как птица
И полюбому увижу правду я среди заговоров там!
Смолк такт последний колыбельной слив ...
Промок так, как пес в саду под кронами слив ...
Сосал бухло под лимонад и без маслин ...
Смог там туманом, где мир делаем мы злым!
Мысль дубово о зелени и место под солнцем,
И сон это розовый!
Отражены в глазах те медные монеты, идет слюна,
И мертвые уже вы!
До конца жизни буду писать я такие темы,
Так, хотя и далеко до Шевы.
Так, крепостной я усатый, это знаю,
Но глубокий душой!

Летай со мной.
Летай, где румян побледнел.
Летай со мной.
Летай, где они с болот.
Летай со мной.
Летай быстро, как болид.
Летай, летай, летай ... Это первый полет.

Чистое небо там, где девичьи слезы - не вода.
Обойти ловушку невода - тогда свободы не отдам.
Когда убегаешь не от женщин, а уже от стаи ведьм,
Шизофрения на фитах, еще и при власти Витя,
Тогда пара "Найк" высоких и любая марка "поло",
Часами один бит по кругу, я - исследователь, как Марко Поло:
Лесом, полем, лесом, полем, полем, лесом ...
И между дубов каменных, помяни мое слово, есть в теплые сон.
Разбиться легко, не спрашивай потом, какого черта.
Возьми намуты рубли сам, сестре на "барбарис", а!
Но не того, от которого барби лиса,
Хотя год назад грива горела в красках лиса ...
Кайф у каждого свой.
Кружат над гнездами змей.
Опускаться не смей.
Я с тобой, мой друг.