Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька \ Двічі
Свої ясні очі. /
– Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися!
Стоїть місяць над горою,
А сонця немає...
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:
– Іди, іди, мій синочку,
Та не забаряйся.
За чотири неділоньки
Додому вертайся!
– Ой, рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой, Бог знає, коли вернусь,
В якую годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину!
– Ой, рада б я Марусеньку
За рідну прийняти.
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?
– Ой, не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв мій кінь вороненький—
Назад сподівайтесь!
The Cossacks got up at dawn
In the campaign from midnight,
Marusenka cried \ Twice
Your clear eyes. /
- Don't cry, don't cry, Marusenko,
Don't cry, don't worry
Yes, for his sweetheart
Pray to God!
There is a moon above the mountain,
And there is no sun ...
Mother has a son in the road
Tearfully sees off:
- Go, go, my son,
But don't delay.
In four weeks
Come home!
- Oh, I'd love to, mom,
Will be back soon,
And something my crow's horse
He stumbled at the gate.
Oh, God knows when I'll be back,
At what time.
Accept my Marusenka,
Like a child!
- Oh, I would be glad to Marusenka
Take for a native.
But will she be me,
Son, respect?
- Oh, don't cry, don't worry,
Do not go into anguish:
My little crow played -
Hope back!
