Я не знаю де, та в край біжу, не оглядаюсь,
В коханні вічному тобі признаюсь,
І відразу в небі, мов ті промені разом,
Я твої губи цілувати буду знов.
Я із криком біль нестерпна на душі,
Ну де ти є, я знову на краю землі...
Стирай думки, відчуй мій дотик
І просто ніжно посміхнись,
І не втікай, бо прийде осінь,
На сотні років залишись.
На горизонті щастя довго я шукав тебе,
А там, де ти - любовний кущ без перешкод росте,
Минуло часу стільки, все-одно знайду,
І щиро, ніжно близько серця пригорну,
Я із криком біль нестерпна на душі,
Ну де ти є, я знову на краю землі...
Стирай думки, відчуй мій дотик
І просто ніжно посміхнись,
І не втікай, бо прийде осінь,
На сотні років залишись.
I don't know where, but I run to the edge, I don't look around,
In love to the eternal I confess,
And immediately in the sky, like the rays together,
I will kiss your lips again.
I cry with unbearable pain in my soul,
Well, where are you, I'm back on the edge of the earth ...
Clear my thoughts, feel my touch
And just smile gently,
And do not run away, for the autumn will come,
Stay for hundreds of years.
I've been on the horizon of happiness for a long time,
And wherever you are - the bush grows without interruption,
It's been so long, I still find it,
And sincerely, tenderly close to my heart,
I cry with unbearable pain in my soul,
Well, where are you, I'm back on the edge of the earth ...
Clear my thoughts, feel my touch
And just smile gently,
And do not run away, for the autumn will come,
Stay for hundreds of years.
