і ти лукавила зо мною!
ах, ангельські слова твої
були лиш облиском брехні!
і ти лукавила зо мною!
і нетямущому мені
затрули серце гризотою
ті ангельські слова твої…
і ти лукавила зо мною!
а ти злукавила зi мною...!
I серце бiдне рвесь у мнi.
що ти злукавила зi мою....
що ти злукавила зi мною....
неначе правдою самою,
неначе золотом, в огні
без скази чищеним, — ох, ні,
неначе правдою самою,
так в добрі і нещасні дні
я величався все тобою!
мов злотом, чищеним в огні,
неначе правдою самою.
та під пліною золотою
ховались скази мідяні,
і цвіт, розцвілий навесні,
під пишнотою золотою
крив черв'яка! ох, чи не в сні
любились щиро ми з тобою?
і серце бідне рвесь у мні,
що ти злукавила зо мною!..
1880
и ты лукавила со мной!
ах, ангельские слова твои
были лишь облиском лжи!
и ты лукавила со мной!
и несведущему мне
затрулы сердце беда
те ангельские слова твои ...
и ты лукавила со мной!
а ты слукавила со мной ...!
I сердце бедное рвесь в мнi.
что ты слукавила со моему ....
что ты слукавила со мной ....
будто правдой же,
будто золотом, в огне
без пятна, чисток, - ох, нет,
будто правдой же,
так в добрые и несчастные дни
я гордился все тобой!
как золотом, чисток в огне
будто правдой же.
и под Плиний золотой
прятались пятна, медные,
и цвет, расцвела весной,
под великолепием золотой
крыл червяка! ох, не во сне
любили искренне мы с тобой?
и сердце бедное рвесь в мни,
что ты слукавила со мной! ..
1880
