Спитай мене, як треба жити?
Спитай мене, куди йти
Шляхом тяжким, і як зрозуміти,
Куди спрямувати свої сліди?!
До біса це все, до сраки мотлох!
Ці правила варті своїх авторів.
Я сам тут чужинець, а, може, і ворог.
Колись я також цим перехворів.
Life mess - огидно і бридко.
You blessed - моя ти рибка...
Drop it dung - будь завжди простим!
Die young - помирай молодим!
А, може, і справді, з роботи – додому,
Напхати пику і бачити сни.
І так – день за днем, від зими до літа.
Навіщо все це мені, поясни?
Огидне, сумне, тупе існування.
Яка його суть? У чому секрет?
Отримати згоду у колі суспільства,
Чи, може, від смерті імунітет?
Що приводом стане свідомості зламу,
Що зміне кут зору і мої думки,
Порушить всі бачення, переконання,
Всі погляди з точністю до навпаки?
Навряд чи, напевно, я іншої думки,
І, швидше за все, лишуся таким.
Ідилія смаку жувальної гумки –
Швидко живи – вмирай молодим!
Спроси меня, как надо жить?
Спроси меня, куда идти
Путем тяжелым, и как понять,
Куда направить свои следы ?!
К черту это все, к жопы хлам!
Эти правила стоят своих авторов.
Я сам здесь чужак, а, может, и враг.
Когда я также этим переболел.
Life mess - противно и мерзко.
You blessed - моя ты рыбка ...
Drop it dung - будь всегда простым!
Die young - умирай молодым!
А может, и правда, с работы - домой,
Напихать рожу и видеть сны.
И так - день за днем, от зимы к лету.
Зачем все это мне, объясни?
Отвратительное, печальное, тупое существование.
Какова его суть? В чем секрет?
Получить согласие в кругу общества,
Или от смерти иммунитет?
Что поводом станет сознания взлома,
Что изменит угол зрения и мои мысли,
Нарушит все видения, убеждения,
Все взгляды с точностью до наоборот?
Вряд ли, наверное, я другого мнения,
И, скорее всего, останусь таким.
Идиллия вкуса жевательной резинки -
Быстро живи - умирай молодым!
