В зимовій хатинці
На білій перинці
Пролісок маленький
Очка розкриває,
Весну зустрічає,
Сам себе питає:
Чом джерельце дзюркотить, весело співає?
Чом у синій висоті пташечка літає? -
Бо весна знов прийшла, знову завітала,
Щиро сонечко її в небі зустрічало.
Виходить з хатинки,
Стає він навшпиньки -
Пролісок біленький
Радо розквітає,
Весну зустрічає,
Сонечко вітає.
Бо джерельце дзюркотить, весело співає,
А у синій висоті пташечка літає!
То весна знов прийшла, знову завітала,
Щиро сонечко її в небі зустрічало.
В зимней избушке
На белой перинци
подснежник маленький
Очка раскрывает ,
Весну встречает ,
Сам себя спрашивает:
Почему источник журчит , весело поет?
Почему в синий высоте птичка летает? -
Потому весна снова пришла , опять пришла ,
Искренне солнышко ее в небе встречал .
Выходит из избушки ,
Становится он на цыпочках -
подснежник беленький
Радостно расцветает ,
Весну встречает ,
Солнышко приветствует.
Потому источник журчит , весело поет ,
А в синий высоте птичка летает!
То весна снова пришла , опять пришла ,
Искренне солнышко ее в небе встречал .
