Вона вузька и в цю пекельну сушу,
Через каміння й терня пролягла,
Веде мене щоб розмочив я душу,
До чистого й живого джерела.
ПРИСПІВ:
По цій стежині, що не зна упину,
Веде мене як багатьох вела,
Аби коли зігнувшись на коліна,
Я пив і пив з живого джерела.
І не боюсь що сили свої трачу,
До крові тіло зранене давно
Що десь колись від болю я заплачу,
Та долі буду вдячний все одно.
ПРИСПІВ:
Ні темна ніч і ні густі тумани,
Її не приховають під крилом,
Вона як сонця промінь без обману,
Мені дорує світло і тепло...
Она узкая и в эту адскую сушу ,
Через камни и тернии пролегла ,
Ведет меня чтобы размочил я душу ,
К чистому и живого источника .
ПРИПЕВ :
По этой тропинке , не знает удержу ,
Ведет меня как многих вела ,
Чтобы когда согнувшись на колени,
Я пил и пил из живого источника .
И не боюсь что силы свои трачу ,
В кровь тело израненное давно
Что где-то когда-то от боли я заплачу,
И судьбы буду благодарен все равно.
ПРИПЕВ :
Ни темная ночь и ни густые туманы ,
Ее скроют под крылом ,
Она как солнца луч без обмана ,
Мне поручили свет и тепло ...
