1.Мій вусатий дід знав як божий день
Свій козацький рід та співав пісень.
По краплині пив я дідові слова-
То святі скарби, то вода жива.
Приспів.
Нагадайте мені, тату, дідові пісні,
Запрягайте, любий тату, коника мені.
Я від хати і до хати буду тих пісень співати,
Бо козакам рід від роду, та й немає переводу.
Гей, гей! Гей! Гей, гей, гей!
2.Наш роздольний степ-вірний оберіг.
З нього проростем, помагай нам Біг.
Матінка одна нам на сотні літ-
Лада весняна, Україна-світ.
1.Мий усатый дед знал как божий день
Свой казацкий род и пел песни .
По капле пил я деду слова-
То святые сокровища , то вода живая .
Припев.
Напомните мне , папа , деду песни ,
Запрягайте , дорогой папа, конька мне .
Я от дома и в дом буду тех песен петь ,
Потому казакам род от роду, да и нет перевода .
Эй, эй ! Эй! Эй , эй, эй !
2.Наша раздольный степ- верный оберег.
Из него прорастут , помогай нам Бег .
Матушка одна нам на сотни лит-
Лада весенняя , Украина - мир .
