Я рахую безцінні реалії,
В них любов, зреклася оточення,
Від невпинності слів і обіцянок
Гасла від заохочення;
В темній залі
Підводила підсумки.
За столом тихо всілися недруги,
Завше стомлені вашою відстанню.
Розізлити ж-бо можуть і подумки.
А я хочу наситити
Поштовхи нудьги
Лагідним дотиком.
Заплямоване серце блюзнірством
Над заштореною підсвідомістю.
Я так хочу тебе розповсюдити
Тим, хто знехтував совістю.
Лицедійством
Тебе не спаскудити.
Запросити любов на побачення...
Уявіть: голі стіни, в них дротики.
Б'є годинник, кватирка колишеться…
Ти прийматимеш антибіотики.
Телебачення й
Чашка на книжечці.
Ти, любов, що зреклкася оточення,
Від невпинності слів і обіцянок,
Поклади під букети конвалій,
Їй надавши одвічного відтінку…
Та вона
Аж ніяк не реалія.
2013
(с) Дмитро Безкровний
Я считаю бесценные реалии,
В них любовь, отреклась окружения,
От непрестанности слов и обещаний
Лозунги от поощрения;
В темном зале
Подводила итоги.
За столом тихо уселись недруги,
Всегда утомлены вашей расстоянием.
Разозлить же-то могут и мысленно.
А я хочу насытить
толчки скуки
Мягким прикосновением.
Запятнано сердце кощунством
Над зашторенных подсознанием.
Я так хочу тебя распространить
Тем, кто пренебрег совестью.
лицедейством
Тебя не испортить.
Пригласить любовь на свидание ...
Представьте: голые стены, в них дротики.
Бьют часы, форточка колышется ...
Ты будешь принимать антибиотики.
телевидение и
Чашка на книжечке.
Ты, любовь, что зреклкася окружения,
От непрестанности слов и обещаний,
Положи под букеты ландышей,
Ей предоставив извечного оттенка ...
и она
Отнюдь не реалия.
2013
(С) Дмитрий Бескровный
