Я йду знайомими стежками,
Що в серці залишилися повік.
Спішу, лечу, іду до мами.
Як вірний син, як справжній чоловік.
До неї низько я вклонюся
І поцілую зморшки молоді.
За тебе мамо я молюся,
Ціную роки твої золоті.
Спинюся я перед порогом,
Згадаю юності роки.
Втомився, мамо, я з дороги.
Літа даються у знаки...
Чому, матусю, помарніла?
Чому у твоїх косах сивина?
Чому душею постаріла?
У чім скажи моя вина?
Пробач, що часом я блукаю,
А ти чекаєш в самоті.
Матусю, я не забуваю,
Роки дитячі ті святі...
Прошу, ріднесенька, не згасни!
Світи, мов сонце навесні.
Літа твої такі прекрасні,
Ти полюби свої осінні дні.
I follow familiar paths,
What is left in the heart forever.
I sleep, fly, go to my mother.
As a faithful son, as a real man.
I bow low to her
And I will kiss the wrinkles of the youth.
I pray for you mom,
I appreciate your golden years.
I'll stop in front of the threshold,
I remember my youth.
I'm tired, mom, I'm off the road.
Summers are given in signs ...
Why, mother, did you waste it?
Why is your braids gray?
Why did the soul grow old?
What is my fault?
I'm sorry I sometimes wander,
And you are waiting in solitude.
Mom, I don't forget
Children's years are holy ...
Please, my dear, do not go out!
Worlds like the sun in spring.
Your summers are so beautiful,
You will love your autumn days.
