Холодне літо, похмурі ранки.
Самотнє серце у грудях болить.
Неначе шкарпетки, у ліжку коханки.
Мелодія в душі вже не бринить.
То літо чи осінь, дощі то чи роси?
Чи вітер шепоче, чи з глузду зійшов?
Коханням наївся, все з мене вже досить.
Набридло мені знову вірить в любов.
Рутинна робота, фінансова криза.
Сумні розпорядки, буденність життя.
Щоденність моя, неначе реприза.
Назад вже не буде, нема вороття.
Страшні понеділки, недоспані ночі.
Тягар сьогодення, кошмари у снах.
Налиті не слізьми, а смутком очі.
Потроху тікає від мене мій дах.
Холодное лето , мрачные утра .
Одинокое сердце в груди болит.
Как будто носки , в постели любовницы.
Мелодия в душе уже не звучит.
То лето или осень , дожди то росы ?
Или ветер шепчет , или с ума сошел ?
Любовью наелся , все с меня уже хватит.
Надоело мне снова верит в любовь.
Рутинная работа , финансовый кризис .
Печальные распорядки , обыденность жизни.
Обыденность моя , как будто реприза .
Назад уже не будет, нет возврата .
Страшные понедельники , бессонные ночи.
Бремя настоящего, кошмары во сне .
Налитые НЕ слезами , а печалью глаза.
Понемногу убегает от меня мой крышу.
