Я не хочу більше торкатися твого тіла.
Твій п'янкий аромат досі мене переслідує.
Та любов, мов свіча, занадто довго тліла.
За коханням , як правило, ненависть слідує.
Я не хочу знову і знову у тобі топитися.
Скільки ж можна у тебе, мов в річку пірнати.
Я байдужо досі не можу на тебе дивитися.
Смак життя наодинці не можу я відчувати.
Скільки випито було болю, скільки печалі?
Ми потроху ставали огидні самі собі.
Я без тебе не можу й з тобою не хочу йти далі,
Але серце я знову і знову дарую тобі!
I don't want to touch your body anymore.
Your heady scent still haunts me.
But love, like a candle, has faded too long.
For love, as a rule, hatred follows.
I don't want to drown in you again and again.
As much as you can dive into the river.
I still can't look at you.
I cannot feel the taste of life alone.
How much pain was drunk, how much sadness?
We gradually became disgusting to ourselves.
I can't go without you and I don't want to go on,
But my heart I give you again and again!
