Вірші - Ліна Костенко
Музика - Дмитро Лилик
В пустелі сизих вечорів,
в полях безмежних проти неба
о, скільки слів
і скільки снів
мені наснилося про тебе!
Не знаю, хто ти,
де живеш,
кого милуєш і голубиш.
А знаю - ти чекаєш теж,
тривожно вгадуєш і любиш.
І я прийду в життя твоє.
Тебе, незнаного, впізнаю,
як син вигнанця впізнає
прикмети батьківського краю.
Я ради цього ладна жить.
Всі інші хай проходять мимо,
аби в повторах не згубить
одне,
своє,
неповториме.
Нехай це - витвір самоти,
нехай це - вигадка й омана!
Моєму серцю снишся ти,
як морю сняться урагани.
The poems are by Lina Kostenko
Music by Dmitry Lilyk
In the desert of blue evenings,
in the fields of the boundless against the sky
oh, how many words
and how many dreams
I dreamed of you!
I don't know who you are,
where do you live,
whom you love and pigeonhole.
And I know - you're waiting too,
anxiously guessing and loving.
And I will come into your life.
I will recognize you, the unknown,
as the son of the exile recognizes
signs of the parent land.
I live for the sake of it.
Let everyone else pass by,
lest he lose in repetitions
one,
your own,
unique.
Let it be a work of solitude,
let it be fictional and misleading!
You dream of my heart,
as the sea dreams hurricanes.
