• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни До українців - Український народ

    Просмотров: 9
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Тут находится текст песни До українців - Український народ, а также перевод, видео и клип.

    Музика: Теодор Кукурудза
    Слова: Віктор Баранов
    ------------------------------------

    Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
    Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
    Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
    Коли ми перестали гордитись, що ми українці?

    І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
    І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
    І що ми в Україні – таки український народ,
    А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

    І що хміль наш – у пісні, а не в барилах вина.
    І що щедрість – у серці, а не в магазинних вітринах.
    І що є у нас мова, і що українська вона,
    Без якої наш край – територія, а не Україна.

    Я до себе кажу і до кожного з вас – Говори!
    Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
    Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
    Почали українці себе у собі забувати?

    Запитаймо й про те, чи спитати усе на буття,
    Котре нашу свідомість узяти змогло так на Бога,
    Що солодшим од меду нам видався чад забуття
    Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

    Українці мої, то українці ми з вами, чи як?
    Чи в "моголах" і вмерти судилося нам ще од Тараса?
    Чи в могили судилось забрати нам наш переляк,
    Що знітив нашу гідність до рівня вторинної раси?

    Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
    Добре знаю, що й вам вони теж – не солодкі гостинці.
    Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
    Коли бачу, як щиро себе зневажають українці.

    І тоді в мені ниє криваво осколок тупий
    Мене думка одна обсідає і душить на славу
    Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?
    Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

    То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
    І хіба не зотліє до тла українство між нами,
    Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
    Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

    Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
    Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
    Тільки хто ж колись небо прихилить до наших могил,
    Як не зраджена нами, зневажена нами Україна...

    Тільки хто ж колись небо прихилить до наших могил,
    Як не зраджена нами, зневажена нами Вкраїна...
    Зраджена, зневажена, наша Україна...
    _______________________________________________

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет