Ну що ж, привіт! Зустрілися з роками,
Минуло п’ять чи може тільки два?
Колись грішили пізніми дзвінками,
Тепер ти поряд – не знайду слова.
Усі не ті, вдивляюся сумними
В твої веселі, і крізь пальці час,
Здається вічність ми були чужими,
Як пусто так – давно немає нас.
Є ти і я – між нами інші люди
І ціла прірва вічного жалю,
Вдихну тебе, вдихну на повні груди,
Насмілюся і змовчу, що люблю.
Ну що ж, пока! Зустрілися з роками,
Минуло п’ять чи може тільки два?
Колись грішили пізніми дзвінками,
Тепер ти поряд – не знайду слова.
Ну что же , привет ! Встретились с годами,
Прошло пять может только два ?
Когда грешили поздними звонками ,
Теперь ты рядом - не найду слова .
Все не те, всматриваюсь печальными
В твои веселые , и сквозь пальцы время ,
Кажется вечность мы были чужими ,
Как пусто так - давно нет нас.
Есть ты и я - между нами другие люди
И целая пропасть вечного сожалению,
Вдохну тебя , вдохните полной грудью,
Осмелюсь и умолчу , что люблю.
Ну что же , пока! Встретились с годами,
Прошло пять может только два ?
Когда грешили поздними звонками ,
Теперь ты рядом - не найду слова .
