Синього неба погляд в вікно,
І я там не був, не був так давно,
Там, в небесах, де птахи з вітром танцюють
Вони, як і я, за небом сумують.
А я хочу з ними летіти в далечінь,
Навіки забути про страх і про лінь,
Про все, що я бачив, про все, що я знаю,
Закрити очі й відчути, що літаю.
Та відкриваючи очі бачу сіру стелю,
Усвідомлюю, що я не покидав оселю,
Але колись я вирвуся із цих чотирьох стін
І тоді я стану вільний, наче вітер.
Душа від тіла моя тоді звільниться
І потім я відчую сльози щастя на зіницях ,
Відправляючись в політ помахом крил трагічним –
Як хотів би я, щоб сон цей був завжди вічним.
Синего неба взгляд в окно,
И я там не был, не был так давно,
Там, в небесах, где птицы с ветром танцуют
Они, как и я, за небом грустят.
А я хочу с ними лететь вдаль,
Навеки забыть о страхе и о лени,
Все, что я видел, все, что я знаю,
Закрыть глаза и почувствовать, что летаю.
И открывая глаза вижу серый потолок,
Осознаю, что я не покидал дом,
Но когда я вырвусь из этих четырех стен
И тогда я стану свободен, как ветер.
Душа от тела моя тогда освободится
И потом я почувствую слезы счастья на зрачках,
Отправляясь в полет взмахом крыльев трагическим -
Как хотел бы я, чтобы сон был не всегда вечным.
