Зорі світять над Парижем,
Ти хотіла бути там,
Батьківщина вже далеко,
Не повернутись нам.
Я не знаю як нам бути,
Ми ж хотіли бути вдвох,
Але емігранти-долі
Розбили багатьох.
Моя мачуха-країна
Вже для мене не сім`я,
Тільки назву «Україна»
З преси згадаю я.
Розійшлись давно із нею
І тепер ми вже не ті,
Емігрантську нам алею
Проклали по житті.
Дуже тяжко на чужині
Я не скоро стану свій
Але це не на Вкраїні
Де з народження чужий.
Звезды светят над Парижем ,
Ты хотела быть там ,
Родина уже далеко,
Не вернуться нам .
Я не знаю как нам быть ,
Мы хотели быть вдвоем ,
Но эмигранты -рока
Разбили многих.
Моя мачеха - страна
Уже для меня не семья ,
Только название «Украина»
Из прессы вспомню я .
Разошлись давно с ней
И теперь мы уже не те,
Эмигрантскую нам аллею
Проложили по жизни.
Очень тяжело на чужбине
Я не скоро стану свой
Но это не на Украине
Где с рождения чужой.
