Твій листок золотого клена
Вже намок – він не летить до неба.
Вже не так, як кожну мить, кричать вірші,
співає дощ...
Вже не так, як кожну ніч, мовчать пісні, ковтають...
Серце вкрала...
Приспів:
Вже не сам... Я навіть не з тобою.
Вже не сам... І випив лишнє з моря.
Вже не сам... Як захлинувсь я з горя.
Вже не сам... Я вже не сам.
Я не Бог, і навіть не ікона.
Ти моя, а не спішу додому.
Вже не так, як кожну ніч, кричать вірші...
малює сніг.
Вже не так, як кожну ніч, кричать пісні, співають...
Серце вкрала.
Приспів (2)
Твой листок золотого клена
Уже намок - он не летит к небу.
Уже не так, как каждое мгновение , кричат стихи ,
поет дождь ...
Уже не так, как каждую ночь , молчат песни , глотают ...
Сердце украла ...
припев:
Уже не один ... Я даже не с тобой .
Уже не один ... И выпил лишнее с моря.
Уже не один ... Как захлебнулся я с горя.
Уже не один ... Я уже не один.
Я не Бог, и даже не икона.
Ты моя , а не спешу домой .
Уже не так, как каждую ночь , кричат стихи ...
рисует снег .
Уже не так, как каждую ночь , кричат песни , поют ...
Сердце украла .
Припев (2)
