Текст песни Друге Життя - 113-й

Сто тринадцятий іде,
Сто тринадцятий бреде,
І ніхто із них не знає,
Де загубить, де знайде –
Стривай... Стривай!
Наш загін зайшов у ліс,
А за лісом море сліз,
А за небом десь далеко
Рідний дім. Ой як нелегко.
Тримай... Тримай!

А де ж ти? Де ж ти, моя Ганю,
Моє рідне село?
Напевно там, за небокраєм,
Де сонце зійшло.
Ти дітей накорми,
І не кажи їм, не кажи
Про війну.

Жовтневий день догорає,
Жовтий лист понесло,
Та не журися, моя Ганю,
А як сонце зайшло –
Малих поспати вклади,
І хоч на мить позабудь
Про війну…

…Його забрала річка темна,
У вічність понесла
Ай, болить. Вона напевно
В ніч ту також не спала,
Не жди… Не жди!
На цілу вічність тихий сум
Осів в застиглій душі
Та не сприймає смерті ум,
І їй все чулось в тиші:
Іди.. Іди!..

Прокинулась з весною Ганя,
Його рідне село,
Як за веселим небокраєм
Світле сонце зійшло
Так, їхні діти не пізнали
Ту огидну і бридку
Війну…

Та що є пам'ять – я не знаю –
Нове горе прийшло,
Засумувала стара Ганя,
Хоч його й не було -
То їхні діти відправлялись
На наступну, на свою…
…заснуть…

Падав білий сніг даремно
В скроні білі її
Вона пролила в річку темну
Світлі сльози свої,
А ти... А ти?..
Мороз. Їй чулось в тиші,
Як у нього на душі
Палала люта печаль,
Що не вернеться, а жаль!
І пожовтіла вуаль…

Сто тринадцать идет,
Сто тринадцать Brady,
И никто из них не знает,
Где потеряете, где вы найдете -
Подожди подожди!
Наш отряд пошел в лес
А лес море слез
А небо далеко
Родной дом. Ах, как трудно.
Удержание ... Удерживать!

Ты где? Где ты, моя Ганя,
Моя родная деревня?
Может быть, там за горизонтом,
Когда взошло солнце.
Вы nakormy детей,
И не говорите им, не говори
О войне.

Октябрь день ожоги,
Желтые листья пострадали,
И не волнуйтесь, Гани,
И, как солнце зашло -
Маленькие отложения сна
И на мгновение pozabud
О войне ...

... Он взял реку темной,
В вечности пострадал
О, это больно. Это, вероятно,
В ту ночь не спит,
Нет, подождите, подождите ... Не надо!
Для возрастов молчаливой печали
Осел в замороженном душе
И не принять смерть ума,
И все это было слышно в тишине:
Go Go ..! ..

Я проснулся с пружинным Gan,
Его родное село,
Как весело горизонт
Яркое солнце роза
Да, дети не известны
Те отвратительные и грязный
Война ...

И это память - я не знаю -
Новое горе пришло
Надоели старые Gan,
Хотя это не было -
Поэтому их дети пошли
В дальнейшем, с ...
... спать ...

Fallen Белоснежка напрасными
В своем белом храме
Она пролила реку темноты
Свет ваших слез,
А ты ... А ты? ..
Мороз. Она могла услышать в тишине,
Как и в его душе
Проложенный ожесточенная печаль,
Это не вернулся, но, увы!
И pozhovtila вуаль ...