На моїй планеті люди-привиди
І серед них я в ролі Каспера
Бо я не намагаюсь когось скривдити
Вже бачив музу, і в темноті втікла кудись якраз вона
Щирість в наші часи наче фантом
Відчай не раз в'язав мене залізним бантом
Життя ніби програма, ніби матриця, бо в найпотрібніший момент воно вкриває фартом
Я не біжу туди, де буду лишнім
Бо вже не перший раз впаду стрімко до низу там
Для долі залишуся найшикарнішим колишнім
Бо навіть їй всього себе ніколи не віддам
Я знаю межу, де чужі ставали нашими
Де брудні суки виявлялися монашками
Я мав до кого пригорнутись коли був в пизді, і саме завдяки їм зараз я живий
Ghost people on my planet
And among them I am in the role of Casper
Because I'm not trying to hurt anyone
I had already seen the muse, and in the dark she had fled somewhere
Sincerity in our time is like a phantom
Despair repeatedly tied me with an iron bow
Life is like a program, like a matrix, because at the right moment it is covered with a fart
I do not run where I will be superfluous
Because this is not the first time I will fall sharply to the bottom there
For fate, I will remain the most elegant former
Because even I will never give myself to her
I know the border where strangers became ours
Where dirty bitches turned out to be nuns
I had someone to cling to when I was in the cunt, and it is thanks to them that I am alive now
