Пам'ятаю тату давним-давно
в пам'яті моїй як німе кіно
ми малі сміємося ти молодий
згадую що день я той час золотий
думала тоді ніби ти чарівник
ти ж бо ним і став бо до того ти звик
що любов батьківська спроможна усе
й просто нас любив над усе.
Приспів.
Коли заплаче серце батька
будуть очі його сухими
у тебе в хаті мій любий тату
завжди будемо дітьми малими
таку важку мозолясту долоню
положиш ніжно на голову доні
надійно й затишно як у дитинстві благослови...
Програш.
Відцвітав садок твої доні росли
і роки у вирій лелеки несли
а як повертались несли сивину
й істину життя наче сонце ясну
і нехай в вікно заглядає зима
теплоту душі не погасить вона
перший сніг для тебе надію несе
бо онуків любиш тепер над усе.
Приспів.
Помню отец давным-давно
в памяти моей как немое кино
мы малые смеемся ты молодой
вспоминаю что день я то время золотой
думала тогда бы ты волшебник
потому что ты им и стал потому что до того ты привык
что любовь родительская способна все
просто нас любил больше всего.
Припев.
Когда заплачет сердце отца
будут глаза его сухими
у тебя в доме дорогой отец
всегда будем детьми малыми
такую тяжелую мозолистую ладонь
положи нежно на голову дочери
надежно и уютно как в детстве благослови ...
Проигрыш.
Видцвитав сад твои дочери росли
е годы на юг аисты несли
а как возвращались несли седину
и истину жизни, как солнце ясное
и пусть в окно заглядывает зима
теплоту души не погасит она
первый снег для тебя надежду несет
потому внуков любишь теперь превыше всего.
Припев.