1 КУПЛЕТ
Що дня одне і теж від цього я убитий
Вже так дістали будні ці і настрій перебитий
Мене просто міняло ламало било вбивало
Забував про біль та забивало і забувало
Коли чекали мене часу було мало
Та схаменувся пізно і знову як не бувало
Та біль моя завжди пролітала з часом
Бувало поверталася і ніби сльозогінним газом
Хотіла добивати бити ламати
Та зціпеніло забивав починав міняти
Своє життя свої почуття
Щоб здобувати нові відчуття
Нові ідеї нові почуття
Злети і нові падіння
Щоб знову бачити яке життя
І зрозуміти що знову схибив я
ПРИСПІВ
Якщо ти схибив знову ТАК ТРЕБА
Якщо погано на душі ТАК ТРЕБА
Якщо не бачиш неба ТАК ТРЕБА
Якщо ти знову падаєш ТАК ТРЕБА
2 КУПЛЕТ
Не раз переконався що не лікує час
Він просто накриває собою гори образ
Таке не забувається скажи мені які?
Та все одно лайно вспливає на весні
І все на купу далі і все іде по новому
Горе ти заливаєш стаканами по повному
З багатими ідеями і обличчям тьмяним
Самому противно бачити себе п’яним
Знову зупинка серця забута інформація
Життя це чорно-білі клавіші в думках прострація
Вже не турбує криза і ці перипетії
І знову все як було бачиш себе в дії
Поламаний світогляд і нові надії
Розбиті наші мрії мозок повільно мліє
Ми гнемося підтиском ми напрягаємось
Але ніколи ми не зламаємось
1 куплет
Что день одно и тоже от этого я убит
Уже так получили будни эти и настроение перебит
Меня просто меняло ломало било убивало
Забывал о боли и захватывало и забывало
Когда ждали меня времени было мало
И спохватился поздно и снова как не бывало
И боль моя всегда пролетала со временем
Бывало возвращалась и будто слезоточивым газом
Хотела добивать бить ломать
И зципенило забивал начинал менять
Свою жизнь своих чувствах
Чтобы получать новые ощущения
Новые идеи новые чувства
Взлеты и новые падения
Чтобы снова видеть какая жизнь
И понять что снова ошибся я
ПРИПЕВ
Если ты ошибся снова ТАК НАДО
Если плохо на душе ТАК НАДО
Если не видишь неба ТАК НАДО
Если ты снова падаешь ТАК НАДО
2 куплет
Не раз убедился что не лечит время
Он просто накрывает собой горы образ
Такое не забывается скажи мне какие?
Но все равно дерьмо всплывает весной
И все в кучу дальше и все идет по новому
Горе ты заливаешь стаканами по полному
С богатыми идеями и лицом тусклым
Самому противно видеть себя пьяным
Опять остановка сердца забыта информация
Жизнь это черно-белые клавиши в мыслях прострация
Уже не беспокоит кризис и эти перипетии
И снова все как было видишь себя в действии
Поломанный мировоззрение и новые надежды
Разбитые наши мечты мозг медленно млеет
Мы гнемся давлением мы напрягаемось
Но никогда мы не сломаемся
