ну ти й чудило, звисаючий соплею з імператорського рила
в пилюці твої меркантильні ствердження і недоплетені істини
недоплекані відчаї, що наливаються вранішнім чаєм,
а потопають нічною дозою алкоголю
ти зомбомонстр, демонструючий власну могутність над слабшим
переписані твої моральні принципи і перекуплена совість
зліплені з останніх мелодрам співчуття,
що вириваються без розуміння власної безкорисливості й безпідставності
ти вже по вуха затрахав всіх своїми саркастичними підйобами,
холерівськими настроями і мейнстрімівськими понтами
бинтами перев'язані твої руки, в стигматах часу твоє тіло
без барв пізнання, вагання зробить своє діло
ти брудна калюжа, пійло сонячне, налите жовтою пресою,
скаламутане людським невіглаством, бездарністю йобаних систем
не перестаєш пити брудні дощі, заспамлене дно
потихеньку висохнеш
зрозумілий і паредбачуваний, як дитя - гвинтик механізму
метаболізмом збережений, живий і мертвий водночас
до неба піднесений, чи в самий великий казан пекла опущений,
знає тільки S И С Т Е М А . . .
розкидані зорі
в прокуреній ночі
знайдеш ти в калюжі
хто щастя заслужить
на березі раю
ти віриш я знаю
знайдеш темні
печалі і ліні
будуть нові зорі освічувати нам шлях,
але ми не побачимо
будуть нові філософи тлумачити життєві істини,
але ми не почуємо
будуть нові бОГИ підкорювати землю,
але ми не повіримо
будуть нові спокуси,
але ми не піддамося
будуть нові скарби,
але ми не цінуватимемо
нові втрати будуть,
але ми не пожаліємо
будуть, будять нас, грядуть нові часи, але ми вже тут, як ми не бачимо?як ми не чуємо? як ми не віримо?
нове ловить нас, а ми тікаємо...
well, you were wondering, hanging a snot from the Imperial Wing
in the dust of your mercantile affirmations and untouched truths
unburdened despair pouring into the morning tea,
and flooded with a nightly dose of alcohol
you are a zombomonster demonstrating your power over the weaker
your moral principles and your conscience are rewritten
past condolences of recent melodies,
that break free from understanding their own selflessness and baselessness
you already fucked all your sarcastic guts in your ears,
choleric moods and mainstream antlers
bandages tied your hands, in the stigmata of time your body
without the colors of knowledge, hesitation will do its thing
you are a dirty puddle, a sunburst, a yellow press,
shaken by human ignorance, the helplessness of fucking systems
you don't stop drinking the dirty rains, the bottom that is remembered
dry up slowly
understandable and predictable as a child - a cog of the mechanism
metabolism saved, alive and dead at the same time
to the heavens exalted, or to the largest cauldron of hell lowered,
knows only S I S T E M A. . .
scattered stars
on a smokey night
you will find it in a puddle
who deserves happiness
on paradise
you believe i know
you will find dark ones
sadness and laziness
there will be new dawns to enlighten us,
but we won't see
new philosophers will interpret the truths of life,
but we won't hear
will new gods conquer the earth,
but we will not believe it
there will be new temptations,
but we will not succumb
there will be new treasures,
but we will not appreciate it
new losses will be,
but we will not regret it
there will be new times, but we are already here, how can we not see? how can we not hear? how do we not believe?
the new catches us, and we run away ...
