Може й так, так, як усі,
Я хотів спокою, світла, тепла на душі.
Обіймав, не обіймав,
Пригортав, не пригортав – все одно.
Пам’ять є про той раз,
Коли світ звести хотів, не питаючи, нас.
Обіймав, не обіймав,
Пригортав, не пригортав – все одно.
Зупиняв, не зупиняв, і благав,
Та й не благав – все одно.
Захопила землю, захопила небо –
Та що тобі ще треба? (2)
Захопила серце, захопила тіло –
Та що ти ще хотіла? (2)
Обіймав, не обіймав,
Пригортав, не пригортав – все одно.
Захопила землю, захопила небо –
Та що тобі ще треба? (2)
Захопила серце, захопила тіло –
Та що ти ще хотіла? (2)
Может и так, так, как все,
Я хотел покоя, света, тепла на душе.
Занимал, ни занимал,
Прижимал, а не прижимал - все равно.
Память есть о тот раз,
Когда мир свести хотел, не спрашивая, нас.
Занимал, ни занимал,
Прижимал, а не прижимал - все равно.
Останавливал, а не останавливал, и умолял,
Да и не просил - все равно.
Захватила землю, захватила небо -
И что тебе еще надо? (2)
Захватила сердце, захватила тело -
И что ты хотела? (2)
Занимал, ни занимал,
Прижимал, а не прижимал - все равно.
Захватила землю, захватила небо -
И что тебе еще надо? (2)
Захватила сердце, захватила тело -
И что ты хотела? (2)