Часом на світі часом буває,
Що сонце світить і хмар немає.
Колись на мене світило це сонце:
Твоє кохання було мені все!
А я не бачив, я не дивився,
Про себе думав, хмар не впізнав.
Я не слухав, бурі я не чув,
Темно стало, а я тебе лишив!..
Дощ вимивав всі спомини твої,
Вже не існують злі плена біди,
А холодний вітер тебе знайшов -
Ти замерзала, а я не допоміг.
Тепер тут темно і пусто стало,
І небо чорне... Сам я стою,
Тепер чекаю наступних вітрів,
Нехай вони прийдуть
І мене звідси занесуть!..
Sometimes in the world sometimes happens,
That the sun shines and there are no clouds.
This sun once shone on me:
Your love was everything to me!
And I didn't see, I didn't look,
I thought to myself, I did not recognize the clouds.
I didn't listen, I didn't hear the storm,
It got dark, and I deprived you! ..
The rain washed away all your memories,
There are no more evil captives of trouble,
And the cold wind found you -
You froze, but I didn't help.
Now it's dark and empty,
And the sky is black ... I stand,
Now I'm waiting for the next winds,
Let them come
And they will bring me from here! ..
