Стогне рідна моя,
Сонця в неї не має.
Де я притулок шукаю,
Хмара чужа.
Зникли справжні герої,
Поросли травою,
Ніхто не знайде, ніхто не згадає
Їхнє ім’я...
Що то за хмара, яка над нами?
Більше не може, земле, спати.
Що то за хмара, чорна примара?
Ми повстаємо, Діти Сонця!
Стогне рідна моя
З часу, коли ми віддали
Землю тим, хто не з нами,
Волю – грошам.
Правда тільки одна,
Правда – батькова мрія,
Рідну землю любити.
Мабуть, це наша остання надія!
My dear,
She has no sun.
Where I seek refuge,
A cloud of strangers.
Gone are the real heroes,
Overgrown with grass,
No one will find, no one will remember
Their name is ...
What kind of cloud is above us?
He can no longer sleep, earth.
What kind of cloud, black ghost?
We rise, Children of the Sun!
My dear moans
From the time we gave
Land to those who are not with us,
Will - money.
The truth is only one,
The truth is a father's dream,
To love the native land.
Apparently, this is our last hope!
