написані
тобою дивні речі.
Дощ цілує мої плечі
тобою приколисані
Залишені
тобою поцілунки
Дощ змиває дні розлуки
мов правила неписані
скажи мені
чи скоро будеш поряд?
Твої очі шуму моря
як хмари що пливуть собі
віддай мені
частинку свого сміху
залишу собі на втіху
щось твоє мені
пр
не йди...
дай тримати твою руку , дай відчути тіні звуку
не йди. не йди.
не йди...
хай твікає час без тебе
розумієш? ти так треба
не йди не йди
у стінах лиш
мовчить буденний спокій
дощ попадає точно в ноти
неначе поряд ти сидиш
і наче спиш
у мене на колінах
немов ображена дитина
від холоду плечі скулиш
і кожні 3
твої бажанні слова
я немов лялька паперова
ще трохи і знесуть вітри
тільки не йди
written
strange things to you.
Rain kisses my shoulders
you are cradled
Abandoned
kissing you
The rain washes away the days of separation
the rules are unwritten
tell me
will you be close soon?
Your eyes are the noise of the sea
like clouds floating to themselves
give it to me
a part of his laughter
I will leave for myself the pleasure
something yours to me
ave
Do not go...
hold your hand, let it feel the shadows of the sound
Do not go. Do not go.
Do not go...
let time pass without you
do you understand? you should
don't go don't go
in the walls only
silent everyday peace
the rain hits the notes
as if you were sitting next
and asleep
I'm on my knees
like an abused child
whine your shoulders from the cold
and every 3
your wish words
I'm like a paper doll
some more and will blow the winds
just don't go
