У підземнім переході
Вечорами при народі
Грає сивий і самотній музикант.
Плачуть струни на гітарі,
Трохи грошей у футлярі,
Ось і вся подяка за його талант.
Був і він в зеніті слави,
І йому кричали "Браво!"
І на сцену квіти кидали жінки.
А гітара ревнувала
І його не відпускала,
Притулившись до гарячої щоки...
Грай
Музику свою,
Сивий Музикант!
Ти в рідному краю,
Наче емігрант.
Грай
Про свою печаль,
Про свої жалі,
Грай - людям додавай
Щастя на землі!
Все змішалось в ріднім домі,
Як у грішному Содомі,
І не знати, це початок, чи кінець?
Призабуті давні п'єси,
Серенади й полонези -
Іншу музику диктує гаманець.
Вже втомились пальці білі.
Де ви, давні друзі милі,
Хто в могилі, а хто просто за бугром,
Та Маестро вірить свято,
Якщо він покине грати,
То усе це не закінчиться добром.
In the underpass
In the evenings with the people
Gray and lonely musician plays.
The strings on the guitar cry,
Some money in the case,
That's all thanks for his talent.
He was also at the height of glory,
And he shouted "Bravo!"
And flowers were thrown at the stage by women.
And the guitar was jealous
And he didn't let him go,
Leaning against the hot cheek ...
Play
Your music,
Gray Musician!
You're in your native land,
It's like an expat.
Play
About your sadness,
About your regrets,
Play - Add people
Happiness on earth!
Everything was mixed up in my home,
Like in sinful Sodom,
And not knowing is the beginning or the end?
Forgotten ancient plays,
Serenades and polonaises -
Other music is dictated by the wallet.
White fingers were already tired.
Where are you, dear friends,
Who's in the grave and who's just down the hill,
But the Maestro believes in the holiday,
If he stops playing,
So all this will not end well.
