Я б не хотів вертатися назад
Вдихати пил брудних кімнат
Навколо ніч і листопад.
Я б не хотів згубитися в гостях
У лабіринтах вулиць-площ
Навколо сніг, навколо дощ
А я живу у замку з піску
Тримаю у своїх руках твою, тримаємо оборону
А ти так урочисто мовчиш
Найтихіша з усіх можливих тиш, найкоротше із речень
За хвилину до втечі.
Я б не хотів лишитися удвох в одній кімнаті
Як тоді я міг би втримати в собі
Все, що так хотів зробити та не зміг
Бо ти живеш в годину пік
Навколо джаз, навколо свінг
А я живу у замку з піску
Тримаю у своїх руках твою, тримаємо оборону
І ми так далеко від всіх
Найсолодша з усіх можливих втіх
Потребує зречень або повної втечі.
I wouldn't want to go back
Inhale the dust of dirty rooms
Around night and November.
I would not want to get lost in the guests
In the maze of street squares
Around the snow, around the rain
And I live in a sand castle
I hold yours, we hold the defense
And you are so solemnly silent
The quietest of all possible silences, the shortest of sentences
One minute before escape.
I wouldn't want to stay together in the same room
How then could I keep to myself
All that he wanted to do and could not
Because you live in rush hour
Around jazz, around a swing
And I live in a sand castle
I hold yours, we hold the defense
And we are so far from everyone
The sweetest of all possible solace
Needs renunciation or complete escape.
