Ішли ми з друзями із східного фронту,
Із східного фронту домів,
Прийшли нам накази Степана Бандери, |
Щоб ми заходили до лісів. | (2)
І видали мені там кріса важкого,
Сказали: Ворогів побідить.
Та прийдеться, мабуть, мені молодому |
Ой, десь там головою наложить. | (2)
Як стали до бою вірненькії друзі
В карпатських зелених лісах,
Мого батька вбили, мене поранили, |
А брата пробили на штиках. | (2)
Сім літ вже минає, війна не кінчиться,
Ніхто не вертає з війни,
А мати за сином на шлях споглядала, |
Чекала синочка восени. | (2)
Одна лише мила і рада й весела,
Не жде козаченька з війни,
З хлопцями жартує, весілля готує, |
Сидить, вишиває рушники. | (2)
Вертають з походу ті лицарі грізні,
Музики їм марші грають,
Летять бистрі коні по рідній оселі, |
Їм квіти на зустріч несуть. | (2)
Приїздить стрілець до рідненької хати,
Чомусь не виходить ніхто,
Всі вікна і двері дошками забиті, |
Кругом бур'янами поросло... | (2)
Померли матуся і зрадила мила,
Та я недаремно воював
За рідну Вкраїну, за милу Вітчизну |
Без жалю ворогів я вбивав!.. | (2)
There were my friends from the eastern front,
From the eastern front of the houses,
They came to us orders Stepan Bandera, |
So we went to the woods. | (2)
And there I gave Chris a hard,
They said: overcoming enemies.
And will have perhaps the young me |
Oh, somewhere nalozhyt head. | (2)
How stood virnenkiyi friends
In the Carpathian green forests,
My father was killed, I was wounded, |
A brother struck on bayonets. | (2)
Seven years have passes, not war will end,
No one returns from the war,
But have his son on the path contemplated, |
Son waited fall. | (2)
One only soap and Council and fun,
Not waiting Cossacks from the war,
With guys joking, wedding trains, |
Sitting, embroiders towels. | (2)
Return of the campaign are formidable knights,
Music Marches them,
Flying nimble horses in their homes, |
They carry flowers to the meeting. | (2)
Check shooter to ridnenkoyi house,
For some reason no man go,
All windows and doors boarded boards, |
Around overgrown weeds ... | (2)
Mum died and gone soap,
And I fought not in vain
For native incountries for a sweet homeland |
Without regret I killed enemies! .. | (2)
