Слова: Тарас Шевченко
Музика: Тарас Мартинюк
Виконує: І Кров по Долині
І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої;
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу.
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі.
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя.
Мені здається, що ніколи
Воно не бачитиме волі,
Святої воленьки. Що так
Даремне, марне пролетять
Його найкращії літа,
Що він не знатиме, де дітись
На сім широкім вольнім світі,
І піде в найми, і колись,
Щоб він не плакав, не журивсь,
Щоб він де-небудь прихиливсь,
То оддадуть його в москалі.
Words of Taras Shevchenko
RM: Taras Martyniuk
Vikonuє : ² blood Dolinі
² zolotoї th dorogoї
Meni , dwellers knew vie , not sorry
Moєї dolі molodoї ;
A іnodі such sadness
Stumble soul , already pay .
A slit before yak pobachu
Small lad in selі .
Mov odіrvalos od gіllі ,
One - odnіsіnke pid Tin
Sidit sobі in starіy ryadninі .
Meni zdaєtsya scho Behold I
Scho tse Well that Molodist mine.
Meni zdaєtsya scho nіkoli
Vono not bachitime Volya ,
Svyatoї volenki . scho so
Daremne , Marnie proletyat
Yogo naykraschії lіta ,
Scho vіn not znatime de dіtis
On sіm shirokіm volnіm svіtі ,
² pіde in hiring , i kolis ,
Dwellers vіn not cry, do not zhurivs ,
Dwellers vіn de nebud prihilivs ,
That oddadut Yogo in moskalі .
