Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько
Що слово "матусю" не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Mom, don't cry. I'll be back in the spring.
I will hit yours with a birdie.
I will come at dawn in the garden with dew,
And maybe the rain will fall on the threshold.
Deep, don't cry. It was destined, quite a bit
That the word "mother" will not be mine.
I will come and ask for your sleep quietly
I'll tell you how new things are in the house.
The lullaby angel sings to me
And the mortal wound is no longer sore.
You know, Mom, it's sad
The soul behind you, baby, is burning.
Mom, sorry for the black handkerchief
Because from now on you will be alone.
I loved you. I loved Ukraine
She, like you, was alone with me.
