Чому, коли сонце так далеко від землі?
Думки мої, каючись проходять крізь світи, до тебе.
Вони, стрімкі непорочні в'язні нашої весни.
А ти мовчиш, мовчиш.
Ти - назавжди , назавжди...
Залиш мені, краплі діамантів на вустах.
Твій смак пянкий контури небесної води на скронях.
Близький тобі на землі відволікаючі вогні.
А ти мовчиш, мовчиш...
Why when the sun is so far from the earth?
My thoughts, through repentance, pass through the worlds, to you.
They are the swift innocent prisoners of our spring.
And you are silent, silent.
You - forever, forever ...
Leave me, drops of diamonds on my lips.
Your taste is intoxicating the contours of heavenly water on the temples.
Distracting lights are close to you on earth.
And you are silent, silent ...
