Ой ішли наші славні запорожці та понад Богом-рікою,
Ой широкою, та глибокою, гей, та понад лиманами,
Ой вже наші славні запорожці у великому жалю:
Що не знали, кому поклониться, та котрому царю.
Ой поклонилися тому турецькому, а що під їм добре жити,
Тільки за одно недобре, що на свого брата бити.
Ой пише москаль листа до кошового: "Ой ідіть до нас жити;
Ой я дам землю та по-прежньому по Дністер границю".
Ой москалю, москалю, москалю: се ти хочеш обманіти;
Ой як підем в твою землю, то будеш лоби голити".
"Ой не бійтеся, славні запорожці, та цього нічого,
Ще ж я в свойому білому царстві не зрадив ніколи".
Закричала ластівонька, зі дна моря виринаючи;
Говорили запорожці, по Січі походжаючи:
"А що будем, брати, робити, а що будем починати?
А чи будемо на Русь іти, чи будемо з.турчином проживати?"
"За чим же нам на Русь іти? Вже нам, браття, з родиною
То й довіку не видатися!".
Oh go our glorious Cossacks and over the Bug River,
Oh, broad and deep, gay, and more than estuaries,
Oh, are our glorious Cossacks in a big regret:
What they did not know whom to worship and whom the king.
Oh worshiped as Turkish, and that when they live well,
Only after another bad that his brother beat.
Oh Muscovite wrote a letter to the commander: & quot; Oh, we go to live;
Oh, I give the land and in prezhnomu on Dniester border & quot ;.
Oh Muscovite, Muscovite, Muscovite, you want this obmanity;
Oh how will go in your land, thou shalt foreheads shave & quot ;.
& Quot; Oh, do not be afraid glorious Cossacks, and it did,
Still, I own way to the white kingdom had not changed & quot ;.
Cried lastivonka, with pop seabed;
Said Cossacks in the camp pohodzhayuchy:
& Quot; And that we should, take, take, and that we should start?
And if we go to Russia, whether we live z.turchynom? & Quot;
& Quot; For how can we go to Russia? For us, brothers, and his family
It also does not seem forever! & Quot ;.
