ЖИВА
Подих тяжкий, біль у скронях
Краплі крові на моїх долонях.
Біль у грудях, та не від рани,
Мене не вбити, я - нездоланна!
А я тут, я жива,
Хоч у серці пустота.
Чую грім, бачу дим,
Не злякати мене ним.
Бий, катуй, коли, ріж,
Пусти кулю, встроми ніж.
Поки мова з мене ллється,
Моє серце все ще б'ється!
Не змовчу, не стерплю!
В небо погляд підніму.
Знаю там, угорі
Є суддя людей з землі.
Він все чує, бачить й знає
Біль мільйонів не пробачає!
А я тут, я жива!
Хоч у серці пустота.
Чую грім, бачу дим,
Не злякати мене ним!
Живой
Дыхание сильное, боль в храмах
Кровь падает на мои ладони.
Боль в груди, но не из раны,
Я не убиваю меня, я непреодолимый!
И я здесь, я жив,
Хотя в самом сердце пустоты.
Я слышу гром, вижу дым,
Не пугать меня его.
Бить, Катуи, когда, разрезать,
Дай мяч, нож.
Пока язык наливается со мной,
Мое сердце все еще бьется!
Я не буду молчать, я не потерпите!
В небе я смотрю.
Знать там, наверху
Есть судья людей с земли.
Он все слышит, видит и знает
Боль миллионов не прощена!
И я здесь, я жив!
Хотя в самом сердце пустоты.
Я слышу гром, вижу дым,
Не пугай меня с ним!
